Озон — це молекула, що рятує планету від ультрафіолету

Після літньої грози повітря стає особливим – свіжим, з характерним запахом, який ми часто називаємо “запахом чистоти”. Цей аромат дарує нам озон – газ, без якого життя на нашій планеті було б неможливим.

Що таке озон?

Озон – це форма кисню, але не звичайна. Замість двох атомів кисню, як у повітрі, яким ми дихаємо, в озоні їх три. Ця маленька різниця робить озон зовсім іншою речовиною.

Коли я був малим, бабуся пояснювала: “Звичайний кисень – як звичайна вода, а озон – як снігова кулька. І те, і те – вода, але форма різна”.

Молекула озону схожа на кутик, де три атоми кисню з’єднані між собою. Така структура робить озон менш стабільним, ніж звичайний кисень.

Властивості озону

За нормальних умов озон – це блакитний газ з різким запахом. Цей запах ви відчуваєте біля ксероксів або лазерних принтерів – вони створюють трохи озону під час роботи.

У рідкому стані озон має темно-синій колір, а в твердому – темно-фіолетовий, майже чорний.

Озон дуже активний хімічно. Він вступає в реакції з багатьма речовинами і здатний знищувати бактерії та віруси. Саме тому його використовують для очищення води та повітря.

Як утворюється озон в атмосфері?

Уявіть шари атмосфери як поверхи багатоповерхового будинку. На “середніх поверхах” (стратосфері) сонячне ультрафіолетове світло розбиває звичайні молекули кисню на окремі атоми. Ці атоми потім приєднуються до інших молекул кисню, утворюючи озон.

В природі ми бачимо схожий процес під час грози – блискавки створюють озон, який ми відчуваємо як свіжий запах після дощу.

У стратосфері, на висоті 15-30 км від Землі, утворюється озоновий шар. Він працює як щит, який не пропускає шкідливе ультрафіолетове випромінювання до поверхні Землі.

Як озон захищає життя на Землі?

Озоновий шар – це наш природний сонцезахисний крем. Він поглинає до 99% шкідливого ультрафіолетового випромінювання типу B і C.

Без цього захисту наша шкіра згоріла б за лічені хвилини на сонці. Я якось забув нанести сонцезахисний крем на пляжі і за годину отримав болючий опік – а уявіть таке опромінення щодня.

Рослини, тварини і навіть одноклітинні організми також страждають від надмірного ультрафіолету. Він пошкоджує ДНК і може викликати мутації та рак.

Озонові діри – загроза для планети

У 1980-х роках науковці виявили, що над Антарктидою з’явилася “діра” в озоновому шарі. Концентрація озону там знизилася на 70%.

Головною причиною стали хімічні речовини, які ми використовували в холодильниках, аерозолях та кондиціонерах – фреони. Вони руйнують молекули озону в стратосфері.

Це як вікно, яке захищає ваш дім від холоду, але в ньому з’явилася тріщина. Через таку “тріщину” в озоновому шарі на Землю потрапляє більше ультрафіолету, що збільшує ризик раку шкіри та катаракти.

Приземний озон – інша сторона медалі

Озон на рівні землі – зовсім інша історія. Тут він стає забруднювачем і компонентом смогу.

У великих містах, особливо в спеку, вихлопні гази автомобілів під дією сонячного світла перетворюються на озон. Моя подруга з астмою каже, що в такі дні їй важко дихати.

Приземний озон подразнює легені, викликає кашель, біль у грудях і загострює астму. Він також пошкоджує рослини, знижуючи врожаї сільськогосподарських культур.

Як використовують озон

Озон – чудовий дезінфектор. Він вбиває бактерії, віруси та грибки. Тому його використовують для очищення питної води замість хлору в багатьох країнах.

У нас вдома колись стояв озонатор – пристрій для дезінфекції повітря. Він допомагав під час сезону грипу, але користуватися ним треба обережно.

В медицині озон використовують для озонотерапії – лікування різних захворювань. Але важливо пам’ятати, що озон може бути небезпечним, якщо неправильно його застосовувати.

Озон – це і захисник на небі, і потенційна загроза на землі. Він показує, як одна й та сама речовина може бути корисною чи шкідливою залежно від місця та концентрації.

Ми маємо берегти озоновий шар і контролювати рівень приземного озону. Коли ви наступного разу відчуєте свіжий запах після грози, згадайте про цей дивовижний газ, який захищає нас від космічної радіації і робить можливим життя на Землі.